Хвороби колосу зернових колосових культур

Дата: 26.05.2025 10:36

Кількість переглядів: 26

Хвороби колосу зернових колосових культур

            Тепла, волога погода та часті дощі у фазу колосіння - цвітіння зернових колосових культур сприяють ураженню рослин хворобами колосу, такими як фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз, оливкова пліснява. Також можливе поширення сажкових хвороб (тверда, летюча, карликова, стеблова). Хвороби  викликають значні втрати врожаю, погіршують якість насіннєвої та продовольчої продукції.  

          Фузаріоз колосу                                           Септоріоз колосу

Розвитку фузаріозу колосу сприяє підвищена вологість та температура повітря, часті або зливні дощі. Критичним періодом для зараження є фаза цвітіння. Гриб поширюється конідіями та аскоспорами, які розносяться вітром, дощем. Переносниками хвороб можуть бути  деякі комахи (мухи, цикадки, попелиці). Інфікування призводить до істотної втрати, погіршення якості врожаю. Мікотоксини, що виробляються грибницею, роблять його непридатним для вживання людиною і тваринами.

Типовими  симптомами фузаріозу колосу  є знебарвлення колоскових лусочок. При сприятливих умовах (високій вологості повітря понад 75 %, температурі вище +20 – 25 °C) на поверхні з'являється наліт різних відтінків від білого до жовто-рожевого. Поступово він ущільнюється та набуває оранжево-червоного кольору. В кінці вегетаційного періоду на колосі утворюються чорні плями — перитеції.  Зерно стає отруйним, борошно із такого зерна є токсичним, споживання його в їжу може викликати важке захворювання септичною ангіною, яке дуже небезпечне для здоров’я людини.

Фузаріоз колоса вражає всі види зернових та є причиною інфікування зерна, що призводить до щуплості та погіршення посівних, кормових та харчових якостей. Пустоколосистість в окремих випадках досягає 60 %, буває часткове або повне зниження енергії проростання (до 96 %) та схожості насіння, зменшення маси 1000 зерен на 39 – 72 %. В результаті втрати врожаю можуть сягати 45 – 75 %.

В період цвітіння зернових культур  волога погода та дощі можуть сприяти розвитку септоріозу на колосі. Перші симптоми з’являються у вигляді дрібних хлоротичних або жовтуватих плям. Пізніше плями збільшуються, стають світло-бурими з темною облямівкою або без неї. У центрі плям утворюються темно-коричневі блискучі пікніди у вигляді чорних крапок. На колоскових лусочках септоріоз має вигляд розпливчастих темно-бурих або темно-фіолетових плям. У місцях ураження тканина світлішає, і на ній формуються пікніди. Септоріоз призводить до зменшення асиміляційної поверхні, передчасного висихання листя й рослин, зниження врожаю зерна і погіршення його посівних і технологічних якостей. Втрати врожаю в середньому становлять 10–15% (при ураженні в фазі молочної стиглості становить до 40%). Особливо швидко септоріоз колосу прогресує в умовах підвищеної вологості. При цьому найбільша ступінь поширення захворювання зазвичай спостерігається в період наливу зерна при температурі повітря від  + 14°С до + 22°С і відносній вологості вище 90%. Максимальна шкодочинність спостерігається в період від початку колосіння до цвітіння при ураженні верхніх листочків.

Оливкова пліснява                                       Альтернаріоз

Оливкова пліснява поширюється в період дозрівання пшениці в умовах вологої погоди, що зумовлює запізнення зі збиранням урожаю. Хворобою уражуються всі надземні органи рослин, що вкриваються оливково-чорним оксамитовим нальотом, який ущільнюється та набуває виду дернинок. Уражене зерно щупле й має понижену схожість. Листки  відмирають. Основне джерело інфекції  - рослинні  рештки та насіння, де гриб зберігається у вигляді грибниці та конідій. Оливкова пліснява сприяє зниженню схожості насіння і погіршенню хлібопекарських властивостей.  Максимальні втрати врожаю можуть досягати 10-15%. 

          Альтернаріоз на посівах пшениці проявляється в період цвітіння рослин і молочної стиглості зерна у виді темних плям на колоскових лусочках. Пізніше, під час дозрівання зерна, спостерігається почорніння зародка («чорний зародок»). Значне поширення альтернаріозу буває в роки з високою температурою (вище +24°C) і підвищеною вологістю повітря  (90–100 %)  в період цвітіння пшениці і молочної стиглості зерна. Насіння, уражене альтернаріозом, фізіологічно недорозвинене, має низьку енергію проростання і схожість. Рослини, вирощені з такого насіння, відстають у рості та розвитку, унаслідок чого знижується врожайність. 

  Заходи захисту від  хвороб колосу:

1. Підбір скоростиглих та стійких  сортів.

2. Висів  озимої пшениці в оптимальні,  а ярої - в ранні терміни.

3. Протруювання посівного матеріалу фунгіцидними препаратами.

4. Дотримання сівозміни. Висівати пшеницю рекомендується після культур, які знижують рівень патогенів у ґрунті, наприклад, після гороху або сої.

5. Внесення органічних і мінеральних добрив та мікроелементів.

6. Зяблева оранка чи дискування значно зменшує запаси збудників хвороби у ґрунті;  лущення стерні покращує мінералізацію уражених рослинних решток, сприяє появі падалиці зернових культур, на якій можуть розвиватися бактеріальні і вірусні хвороби. 

7.  Використання фунгіцидів у фазу цвітіння та при необхідності повторно у фазу молочної стиглості зерна допомагає контролювати розвиток хвороб колосу.  Фунгіцидну обробку посівів слід проводити препаратами, в яких діючою речовиною є тебуконазол. Важливо використовувати системні фунгіциди, поки колос залишається зеленим чи тільки починає жовтіти. Ефективність препаратів залежить від кількості активної речовини, тривалості його дії, швидкості проникнення та розповсюдження по тканинах, здатності пригнічувати вплив збудника. Для  боротьби з фузаріозом колосу застосовують один із рекомендованих фунгіцидів згідно «Державного реєстру  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Проведення захисту від фузаріозу, як правило, дає можливість обмежувати розвиток одночасно септоріозу, альтернаріозу  і оливкової плісняви.

8. Своєчасне збирання врожаю, скорочення терміну їх перебування у валках та швидке просушування зерна до 14%.

9. Дотримання регламенту зберігання зерна.

Всі роботи по обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) та лише дозволеними  препаратами згідно «Державного реєстру  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами.  При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.

Головний спеціаліст відділу

захисту рослин, фітосанітарної 

діагностики та прогнозування

Управління фітосанітарної безпеки

та санітарної охорони території                                                          Світлана БЕНДЕР

« повернутися